НУЖНЫ НОВЫЕ СЛОВА ИЛИ НОВЫЕ ЛЮДИ?

Ия Сапина, рассказ из книги "ПРЕОДОЛЕНИЕ"

Осмотревшийся – воспрянет.
Всяк поднявшийся – пойдет.
Шаг чеканя – тверже станет.
Через бурю, через хаос.
Песню грянет. И, – вперед!

                      Эмма Пиньковская

В период перестроечной свободы слова, появились, и все чаще стали произноситься в обиходной речи незнакомые мне слова. Их было множество, но особо непонятными были – «жлоб» и «халява».
Производные от них: «жлобство», «жлобяра», «халявщик» – мало, что объясняли мне, приехавшей из Сибири, и там их ни разу не слыхавшей. Почему? На вопрос, заданный себе самой, привыкла сама искать ответ. Начала пристальнее вглядываться в людей, их взаимоотношения, слушать их суждения. Проступило вот что.

Все смелее общественное мнение упрекало медицинских работников в отсутствии милосердия по отношению к больным, в отсутствии бескорыстия при исполнении врачебного долга и даже в низком профессиональном уровне.

 

Подобные упреки не только выходили из-под пера журналистов, но слышны были и в среде интеллигенции, и в среде обывателей. Даже собственное начальство повторяло вслед за народом те же упреки в адрес своих коллег-подчиненных на медицинских «разборах» и административных «разгонах». Они (начальники) не понимали, что от них зависит порядок, дисциплина, профессиональный рост и качество медицинской помощи? Складывалось впечатление, что у «руля» оказались малограмотные, неправдивые и безответственные люди. Причем это произошло не только в медицине, но во всех отраслях народного хозяйства, в политике, науке, культуре. Эта горькая правда, уже видимая невооруженным глазом, лично мне была очень неприятной.

ПРО ПАТРІОТИЗМ І ПАТРІОТІВ

Уявне як дійсне!?

"Революцію дійсно революційну здійснити можливо не в зовнішньому світі, а лише в душі і тілі людини". М.Бердяєв

Патріотизм - відданість і любов до своєї Вітчизни, до свого народу, готовність до будь-яких жертв і подвигів в ім'я інтересів своєї Батьківщини.

Жертва - добровільна відмова на користь кого-небудь, чого-небудь.

Про різні форми та прояви патріотизму ми зачасту особливо не замислюємося.

Цікаво про це описано у  главі   книги «Хто ти?» Е.А.Піньковської під назвою «Відчуй себе патріотом своєї країни». Вражає  несподіваний підхід до прояву патріотизму.

«Принести в жертву хоча б частину негативних рис, які в міру вдумливого читання виявиш в собі. Це так просто, підвладне всім. Але це і складно. Архіскладно! Інакше ми всі, люди, що живуть на планеті, були б уже без вад».

Якщо поміркувати і почитати ще й політичний лікнеп автора, розумієш і погоджуєшся з тим, що:

«Майбутнє країни залежить від твоєї праці в перебудові власного мислення з низького чи середнього рівня в наступний, більш високий. Відчути себе будівничим майбутнього можеш і ти, якщо патріот».

Виявляється, що лише носити вишиванку, співати хором, ходити строєм з правильними гаслами, прапорами і плакатами зовсім недостатньо. Спекулювати на патріотичних почуттях співвітчизників і підміняти, спотворювати суть поняття патріотизму, безумовно - злочинно і безвідповідально. Очевидно, що починати треба з себе і подавати особистий приклад оточуючим.

Уривок з одного давнього інтерв'ю - як актуально!

Із задоволенням поспілкувався з Піньковською Е. А. 

Валерій Панько (2002 р.)

... - Чому брехуна частіше оточують нечесні партнери? 

"Свій свояка бачить здалеку». Сірий керівник обов'язково має таких же сірих заступників, нечесний - таких же партнерів. І тільки мудрий керівник розуміє, що суть Вчителі - виростити Учня краще за себе. Але поки в аморальному суспільстві «свояків» багато, їм комфортно, вони крадуть один у одного потихеньку ...

- Значить, одне з головних завдань суспільства - збільшення кількості моральних людей? Як це зробити?

Я знаю тільки один спосіб вирішити цю задачу: стати самому моральним. Адже ми, будучи самі недосконалими, всіх навколо чомусь хочемо зробити верхом досконалості. Але як тільки починаєш когось виховувати і перевиховувати, обов'язково отримуєш відсіч. Тому, наприклад, потрібно спочатку навчитися «не сунути ніс не в свою справу». Якщо вже начальник довірив щось підлеглому, навіщо контролювати кожен його крок? Краще дати можливість для творчості, розуміючи, що обидва працюють у зв'язці. Так, можуть бути проблеми, але вирішуватися вони повинні в рамках своїх прав. Це стосується як бізнесу, так і виховання дітей, політики ...

- У будь-якому місті більшість населення майже завжди невдоволено своєю владою ...

Перше - якщо населення незадоволене владою - навіщо вибирає? Друге - якщо ти ніколи не

Читати

був в ролі мера, дуже важко судити про його діяльності. Адже іноді людина щось може зробити проти совісті, щиро думаючи, що так буде краще для блага міста. Вона так думає, це його право. Тому важко судити, чи завжди це зло і чи завжди це погано. Судити потрібно не по справах, а по спонуканню. Якщо людина сидить на вершині і гребе тільки під себе - навіщо вона потрібна? Якщо ж вона намагається щось зробити для міста, але у неї не виходить, - може, спробувати їй допомогти? Тому і даються 4 роки на те, щоб проявити себе. Взагалі з владою ми частіше стоїмо на одній сходинці. Скажімо, якщо народ голодний, бомжі ходять по смітниках, а кількість сиріт при живих батьках все додається, але при цьому ми щороку святкуємо День незалежності - це аморально. Краще всі гроші, зібрані на свята, направляти на будь-яке добре діло, але ми все святкуємо ... А поїздили б чиновники в електричках, - дивись, по-іншому рішення приймали б.

- З людьми ясно: вибрали другий, третій раз людину, яка не виконує зобов'язань, - так на кого скаржитися? А чим загрожує це для самого обраного?

Якщо людина має в душі Бога, то вона просто не допустить недостойних дій. Але якщо місця для Бога в її душі поки що немає, то, як не прикро це звучить, розплачуватися будуть і люди, які її обирали, і, звичайно, сам ви нуватець теж.

ЕТАПИ ОЧИЩЕННЯ

У груповій свідомості людства крок за кроком систематизується і уніфікується однакове сприйняття духовних норм, цінностей, законів. Але тотожне осмислення явищ виявляється поступово, у міру накопичення числа людей, здатних культивувати в собі працелюбність.

В даному випадку, кажучи про розумно мислячих людей, приймаємо за аксіому наявність у них фізичної працьовитості.

Розумова (ментальна) працьовитість оцінюється за наявністю знань в людині та їх застосування (у справах і словах в рамках логіки добра і миру).

Душевна працьовитість проявляється в людині висотою її моральності та самостійності в умінні приймати рішення і нести за них персональну відповідальність.

Духовна працьовитість проявляє себе в мудрості мислення.

Примноження працьовитих однодумців - співробітників - співгромадян - це процес надзвичайно тривалий і складний. Уявити тільки, що кожна окремо взята розумно мисляча людина, представник тієї чи іншої групи (фізично-розумово-душевно-духовно) працьовитих людей, проходить свої, визначені для його індивідуального розвитку етапи:

• перший етап - бажання пізнати себе (наявність і ступінь наявної фізичної-розумової-душевної працьовитості);
• другий етап - визначити свій життєвий ритм і ритм у праці самопізнання;
• третій етап - проявити готовність до зміни того, що є і впізнано як негативна звичка (готовність до самовдосконалення);
• четвертий етап - це сам процес вдосконалення або трансформації упізнаних у собі недоліків у чесноти.
• п'ятий етап - застосування нових досягнень у повсякденному житті.

Багато людей розуміють необхідність і вже готові до усвідомленого вступу в перший етап свого подальшого розвитку. Є такі, хто вже проходить перший етап. Саме з них деяке число успішних вступає в другий етап, тому що чим далі, тим суворіші умови для проходження шляху духовного становлення і вища відповідальність за неповноцінне виконання правил і законів.

УЧУСЬ РАССУЖДАТЬ ЛОГИЧНО (в любой экстремальной ситуации) или ОЖИДАЙ НЕОЖИДАННОГО!

Эта статья предлагается разумно мыслящим современникам, образованным, в обычной жизни внешне миролюбивым, достаточно правдивым, уверенным и решительным, но не в полной мере умеющим управлять своими мыслями, эмоциями и желаниями в неожиданной экстремальной ситуации.

Неожиданность способствует либо усилению перечисленных качеств, либо снижению, до полной их утраты.
Сегодня многие эксперты начали прогнозировать, что в связи с пандемией COVID-19, следует ожидать пандемию психических расстройств и даже болезней в мире. Что делать?

Следует немедленно заняться самообороной.

• Первая и главная линия защиты для разумных и верующих людей в их мыслях: «Все в руках Божиих»! 
• Вторая линия защиты выражается мысленной или словесной просьбой: «Господи! Спаси и помилуй!» 
• Третью линию защиты, обращенную в сторону пророков-экспертов, разумно мыслящий человек может выразить словами: «НЕ ДОЖДЁТЕСЬ!!!».

Логика силы этих слов в том, что если все разумно мыслящие в городе, стране, на континенте, единодушно воспротивятся стать с ума сошедшими, то и пандемии психических расстройств не будет.

• Четвертая линия защиты – самоопределение. Психологи выделяют сегодня несколько типов  личностей: демонстративный, ригидный, неуправляемый, сверхточный, бесконфликтный и конфликтный. Попробуй задать себе вопрос: к какому из перечисленных типов личностей принадлежишь? Имеется в виду не только внешняя конфликтность, но и внутренняя. Иными словами – определи подступень в ступени миролюбия (по таблице «Леонардо»). 
• Пятая линия внутренней защиты – ответственность. Есть люди воспитанные, с чувством собственного достоинства, о которых говорят – они всегда «в трезвом уме», чувства проявляют сдержанно, и поступки у них под контролем. Законопослушные граждане. В таких людях редко возникают внешние, и еще реже – внутренние конфликты. Они умеют решать свои проблемы, как в мире физическом, так и в душевном. Это портрет духовно-душевно здоровых, разумно мыслящих, трудолюбивых и самостоятельных людей с выраженным ментально-эмоциональным иммунитетом. 

УЧИМСЯ АНАЛИЗИРОВАТЬ НЕСООТВЕТСТВИЕ

Рерих Н. К. Оттуда, 1936.
Музей Н. Рериха, Нью-Йорк, США

Есть люди, у которых неудачи в делах возникают чаще, чем успехи. Есть такие же семьи, коллективы и даже страны, обремененные всевозможными проблемами. Почему же одни часто вздыхают и сетуют на трудности житейские, у других – проблемы обременительным грузом давят на плечи и не дают радостно вздохнуть полной грудью, а у третьих – возникшие проблемы становятся неразрешимыми? Рядом с ними можно встретить таких сограждан, которые живут так, словно по ковровой дорожке движутся. Ни ухабов, ни перевалов, ни колдобин в жизни у них.

– Где же справедливость? – уныло вопрошают обремененные неудачами люди, – разве она есть?

Мудрые люди говорят, что справедливость есть, она в свободе выбора. А выбор у каждого человека – в пределах его совести. Пределы совести – в знании. Предел знаний – в Библии. Вот что, оказывается, помогает преодолевать любые трудности: совесть – а это наличие энергии любви. Знания – а это наличие житейской мудрости (опыта применения своих знаний). Библия – а это вера в Бога.

Если над этим серьезно задуматься и перечитать мудрые советы многих древних ученых, философов и святых отцов, то большинство из них утверждают – почти все в его жизни земной зависит от самого человека. Мудрецы же поясняют, что возникающие проблемы – это следствие. Потому не оплакивать их следует, а рассуждать: «для чего мне это дано?».

Они (проблемы), как правило проявляют именно то, что данному разумно мыслящему человеку или этому конкретному сообществу разумно мыслящих людей необходимо яснее увидеть в данный период их жизни и деятельности: свои недостатки в образовании, просчеты в воспитании или допускаемое несоответствие поступков своим же мыслям и словам. «В человеке должно быть все прекрасно: и одежда, и мысли…»