Чому у віках зло було і є воно зараз? Чому лише змінюються маски та вбрання: те зло одягнене в церковний одяг і розпалює багаття інквізиції; то в балахони ку-клукс-клану, то в чорні мундири військ СС, які створювали концтабори; то в уніфіковану форму солдатів різних країн, які виконують накази вбивати собі подібних?
І тепер зло має своїх поплічників «в законі», одягаючи їх у маски та костюми катів, які призводять до смертних вироків у людних місцях та в'язницях сучасності.
Вбивство – страшне зло на Планеті. Чи нескінченно воно? Одні вбивають тіло людське, інші розбещують душу, щоб легше було вбити в ній найкращі почуття. Давай подумаємо разом. Що таке вбивство?
Вбивство – злочинне позбавлення життя будь-кого.
Злочин – дія, що порушує закон та підлягає кримінальному покаранню.
Кримінальний - що відноситься до злочину проти життя та майна.
Що спонукає людину вчиняти таку дію, яка підлягає покаранню? Звичка? Примха? Забава? Необхідність?
За часів життя первісної людини норми тієї примітивної моралі допускали можливість убити собі подібного, щоб з'їсти і насититися. Пізніше – не для їжі вбивали полоненого, але для принесення його життя в жертву своєму божеству. Ще пізніше вигадали закон, за яким не для їжі, не для жертви можна було вбити собі подібного, але щоб захистити і убезпечити себе і сім'ю від ворога.
, щоб вижити і ситно жити самому. Ця потреба, що існувала в давніх віках, незважаючи на розвиток свідомості людства, так і залишилася звичкою, а потім стала примхою, забавою, щоб продемонструвати свою силу, вправність, хитрість. Вбивати продовжували, коли цього вже не було потреби. Їжа добувалася полюванням і розведенням худоби, але людожери (канібали) залишалися. Їм доводилося маскувати свої звички та забаганки. Вбивати собі подібних суспільство не мало права відколи була дана заповідь через Мойсея. «Не вбивай», наказав Бог, «не збреши», «не вкради», «не заздри». У цих словах заборона на війни, ворожнечу, непоміркованість та образи між людьми, які шанують Бога своїм духовним Батьком.
Свідомості людей, щойно вступили на стежку свого людського розвитку, випадково трапляються в будь-якому часі. А, можливо, вони (примітивні) втілюються у світі розумних для того, щоб стати людьми просунутими в розвитку розуму? Людина поступово перетворюється з того Homo sapiensa, який тільки чув, на того, який міг би керуватися заповіддю «не вбив» у своєму повсякденному житті.
Але що робити іншим людям поруч із тими, які продовжують жити у тому своєму вимірі, де можна було вбивати, а вигляд і запах крові збуджує і хвилює, лоскоче нерви сучасникам?
Так були придумані війни та набіги, щоб продовжувати вбивати, палити, грабувати і до того ж, мати собі законне виправдання. Примітивний розум хотів і хоче панувати.
Неосвічений розум і тоді був агресивний, і зараз такий. У ті часи неосвіченими було багато. Потім почалася трансформація примітивної людини в первинно розумну грамотну).
Того, котрий уже не примітивний у своїх судженнях, але ще не високо моральний у переконаннях.
У місцях, де людей із примітивним мисленням залишалося менше, з'являлися нові й нові паростки цивілізації, що не гальмує еволюційний процес розвитку людини, як виду загальної природи цінностей. У облагороджених місцях змінювалися і норми суспільної моралі. Для ведення винищувальних війн там вигадувалися все більш пристойні приводи.
Невігластво засуджувалося суспільством освічених людей. А неосвічені, бездушні та бездуховні люди навчалися за зовнішніми манерами та неправдивими словами ховати справжній оскал своїх примітивних почуттів.
Так, поступово, воюючи, винищуючи себе, людство перейшло в наступну фазу розвитку розуму (свідомості) у людини розумної.
У цій стадії людство мало остаточно сформувати (оформити й зміцнити) тобто затвердити міру емоціям і бажанням, і розпочати оформлення ментальності (розуму), щоб стати не тільки розумним, але й шляхетним (душевним).
Чим більше людство удосконалювалося у розвитку розуму, емоцій і бажань, тим менше ставало воєн за кількістю, але тим хитрішими були знаряддя знищення людей і всього, що люди створили. Холодна зброя для винищення, вогнепальна, атомна, воднева, хімічна, біологічна. Тепер людська думка вигадує енергетичні та психічні способи знищення собі подібних.
Зовні багато хто вміє стримувати себе. Слова навчилися вимовляти привітні та пристойні.
Чому ж зло вбивства, зло обману, зради, злодійства, насильства залишається у віках і живе, і розмножується?
Чи не тому сприймаються явища зла, що людство сьогодні перебуває в найкритичнішій точці свого розвитку? На шляху подолання того, що не гідне людської суті, не сприяє процвітанню добра.
В даний час сконцентровані умови для визначення кожною людиною вектора подальшого розвитку власної ментальності. Людина розумна може пізнати і навчитися керувати співдружністю принципів у собі. Прагнення до вищої освіти, або до середньо-спеціальної, до середньої і просто прагнення бути грамотним це прагнення з'являється у багатьох.
Настане час, коли спеціально освічених (не просто грамотних) людей стане більше половини, хоч б на один відсоток = 51%.
Справа, виявляється, в тому, до якого рівня та ступеня розвинені в людині його розум, менталітет.
Всі люди, всі народи і країни, що виступають проти воєн і страти давно знають, що стоїть за будь-якими видами насильства, вбивствами та війнами. За всім цим стоїть нерозвиненість, невігластво, бездуховність. Безліч супротивників зріє у невігластва та бездуховності.
Вибери, з ким хочеш залишатися зараз і з ким хочеш залишити жити своїх дітей? Якщо ти не зі зрадниками, не з злодіями, не з убивцями, то подумай, що можеш зробити, щоб таких поменшало на землі, у твоїй країні, у твоєму місті, навколо тебе.
У місцях, де людей із примітивним мисленням залишалося менше, з'являлися нові й нові паростки цивілізації, що не гальмує еволюційний процес розвитку людини, як виду загальної природи цінностей. У облагороджених місцях змінювалися і норми суспільної моралі. Для ведення винищувальних війн там вигадувалися все більш пристойні приводи.
Але істина була і є одна: у мотиві, спонуканні. Війна для сторони, що почала, завжди загарбницька і насильницька. Для іншого боку – захист та звільнення. Перша сторона діє за принципом ненависті, інша – за законом любові до Життя та всього живого на Землі.
З розвитком свідомості (розуму) прийменники ставали дедалі вишуканішими, дедалі більше приховують правдивий сенс агресії. Багато умів, що живуть на землі, вже розуміли, що агресивність – це ознака духовного невігластва та розумової недорозвиненості.
Невігластво засуджувалося суспільством освічених людей. А неосвічені, бездушні та бездуховні люди навчалися за зовнішніми манерами та неправдивими словами ховати справжній оскал своїх примітивних почуттів.
Так, поступово, воюючи, винищуючи себе, людство перейшло в наступну фазу розвитку розуму (свідомості) у людини розумної.
У цій стадії людство мало остаточно сформувати (оформити й зміцнити) тобто затвердити міру емоціям і бажанням, і розпочати оформлення ментальності (розуму), щоб стати не тільки розумним, але й шляхетним (душевним).
Найбільш просунуті свідомості вигадували закони, норми та правила поведінки у суспільстві.
Будь-яке суспільство завжди ділилося на «верхи» та «низи». Верхи ходили в парчі та перуках, човгали ніжкою при зустрічах, їздили в каретах і видавали накази воювати. Низи ходили в лаптях, волосся і бороди мали свої, бо не було чим стригти і голити, пересувалися пішки і виконували накази тих, хто змушував їх воювати.
Чим більше людство удосконалювалося у розвитку розуму, емоцій і бажань, тим менше ставало воєн за кількістю, але тим хитрішими були знаряддя знищення людей і всього, що люди створили. Холодна зброя для винищення, вогнепальна, атомна, воднева, хімічна, біологічна. Тепер людська думка вигадує енергетичні та психічні способи знищення собі подібних.
Зовні багато хто вміє стримувати себе. Слова навчилися вимовляти привітні та пристойні.
Чому ж зло вбивства, зло обману, зради, злодійства, насильства залишається у віках і живе, і розмножується?
Чи не тому сприймаються явища зла, що людство сьогодні перебуває в найкритичнішій точці свого розвитку? На шляху подолання того, що не гідне людської суті, не сприяє процвітанню добра.
В даний час сконцентровані умови для визначення кожною людиною вектора подальшого розвитку власної ментальності. Людина розумна може пізнати і навчитися керувати співдружністю принципів у собі. Прагнення до вищої освіти, або до середньо-спеціальної, до середньої і просто прагнення бути грамотним це прагнення з'являється у багатьох.
Настане час, коли спеціально освічених (не просто грамотних) людей стане більше половини, хоч б на один відсоток = 51%.
Тоді існуюче в цей час зло невігластва буде переможено добром знань.
Зло, виявляється, має свою схованку – мозок людини, її розум. Воно живе у думках будь-якої людини. Коли розум освітлюється («Учення світло, а невченість – темрява»), то агресія, брехня та інші атрибути зла поступово витісняються у такому розумі своїми протилежностями.
- Навіть убивця (у минулому) через просвітлення думок може стати благодійником.
- Ошуканець (у минулому) може стати справедливим.
- Зрадник (у минулому) може стати патріотом.
- Злодій (у минулому) може стати спонсором, меценатом.
- Диктатор (у минулому) – борець за свободу, за рівноправність.
Всі люди, всі народи і країни, що виступають проти воєн і страти давно знають, що стоїть за будь-якими видами насильства, вбивствами та війнами. За всім цим стоїть нерозвиненість, невігластво, бездуховність. Безліч супротивників зріє у невігластва та бездуховності.
Вибери, з ким хочеш залишатися зараз і з ким хочеш залишити жити своїх дітей? Якщо ти не зі зрадниками, не з злодіями, не з убивцями, то подумай, що можеш зробити, щоб таких поменшало на землі, у твоїй країні, у твоєму місті, навколо тебе.
Комментариев нет:
Отправить комментарий