У груповій свідомості людства крок за кроком систематизується і уніфікується однакове сприйняття духовних норм, цінностей, законів. Але тотожне осмислення явищ виявляється поступово, у міру накопичення числа людей, здатних культивувати в собі працелюбність.
В даному випадку, кажучи про розумно мислячих людей, приймаємо за аксіому наявність у них фізичної працьовитості.
Розумова (ментальна) працьовитість оцінюється за наявністю знань в людині та їх застосування (у справах і словах в рамках логіки добра і миру).
Душевна працьовитість проявляється в людині висотою її моральності та самостійності в умінні приймати рішення і нести за них персональну відповідальність.
Духовна працьовитість проявляє себе в мудрості мислення.
Примноження працьовитих однодумців - співробітників - співгромадян - це процес надзвичайно тривалий і складний. Уявити тільки, що кожна окремо взята розумно мисляча людина, представник тієї чи іншої групи (фізично-розумово-душевно-духовно) працьовитих людей, проходить свої, визначені для його індивідуального розвитку етапи:
В даному випадку, кажучи про розумно мислячих людей, приймаємо за аксіому наявність у них фізичної працьовитості.
Розумова (ментальна) працьовитість оцінюється за наявністю знань в людині та їх застосування (у справах і словах в рамках логіки добра і миру).
Душевна працьовитість проявляється в людині висотою її моральності та самостійності в умінні приймати рішення і нести за них персональну відповідальність.
Духовна працьовитість проявляє себе в мудрості мислення.
Примноження працьовитих однодумців - співробітників - співгромадян - це процес надзвичайно тривалий і складний. Уявити тільки, що кожна окремо взята розумно мисляча людина, представник тієї чи іншої групи (фізично-розумово-душевно-духовно) працьовитих людей, проходить свої, визначені для його індивідуального розвитку етапи:
- перший етап - бажання пізнати себе (наявність і ступінь наявної фізичної-розумової-душевної працьовитості);
- другий етап - визначити свій життєвий ритм і ритм у праці самопізнання;
- третій етап - проявити готовність до зміни того, що є і впізнано як негативна звичка (готовність до самовдосконалення);
- четвертий етап - це сам процес вдосконалення або трансформації упізнаних у собі недоліків у чесноти.
- п'ятий етап - застосування нових досягнень у повсякденному житті.