Лицемірство – поведінка, що прикриває нещирість, лукавство і зловмисність удаваною щирістю, чеснотою.
Дволикість – дволика людина (по імені давньоримського божества – дволикого Януса – зображується з двома обличчями, оберненими в різні боки).
Що творять люди, у яких зовнішнє обличчя звернене в одну сторону, а внутрішнє (душа) – в іншу? Приймемо умову, що сторін дві: світла і темна, де люди роблять справи добрі й злі. І тому, відповідно, з одного боку існує атмосфера любові, а з іншого – ненависті. Те й інше явища є на землі. Але щоб дві особи в одній людині?! Це неможливо! Прийми як образний вислів, щоб зрозуміти про різні атмосфери, висоти, погляди (землі і неба, нижчого і вищого, вперед – назад).
Як же уживається дволика людина сама з собою? А ось як. Внутрішній образ такої людини, припустимо, переповнений гнівом на керівника, і в той же час його зовнішній образ улесливо посміхається, мовчить і згідно киває головою. Думаєш це просто? Ні! Це обов'язково позначиться на душевному стані такої людини.
Подумай, хіба не очевидно, що подібним лицемірством просякнута сама атмосфера в земному житті? І що в результаті? В результаті – маємо зростаюче число людей освічених, зовні пристойних, що відносять себе до інтелігентів, з явними симптомами роздвоєння особистості. Крім психічного роздвоєння особистості органічного генезу, частіше має місце стан душевного нездоров'я зі схожими симптомами. Але це не хвороба! Це – не розпізнана самою людиною власна дволикість.