Три дари пізнання уготовані людині на землі: розсудком, розумом, свідомістю.
Розсудлива людина, перебуваючи в зосередженому стані, може зрозуміти розумом простий сенс, закладений в наукових, філософських працях і навіть в Святих Писаннях, щоб запам'ятати те, що сподобалося.
Розумно мисляча людина здатна осмислити те, що її зацікавило, порівняти моральну суть пізнаваної події зі своєю планкою моралі, щоб прийняти серцем або не приймати новий для себе образ мислення і поведінки.
Мудра людина за простим і моральним змістом бачить духовним зором таємну і сокровенну суть минулого, осмислює аналогію в сьогоденні і усвідомлює свої завдання на майбутнє.
У інтелігентної, розумно мислячої людини не виникає категоричного заперечення, неприйняття, опору тому, чого не розуміє відразу (чи добре чи погано?) Так як знає: що добре для неї, може бути погано для інших або навпаки. Вона знає, що запереченням відкидається можливість пізнання цього самого незрозумілого явища, події, інформації. Неприйняття нових умов життя повергає в розчарування. Опір всьому новому, як правило, призводить до збіднення досвідом та знаннями.
Слово «віра», яке вживається в Святих Писаннях, перекладається як «пізнання». Не раз доводилось чути, що в Київській Русі люди були хрещені (князем Володимиром), але не просвічені (священиками). Невже досі зберігається такий стан? Невже від якості віри залежить мислення людини освіченої: просвітлене, просвічене, освячене?
«А віра ж є здійснення очікуваного і впевненість в невидимому» (ап. Павло. Евр. 11: 1).
Завдяки пізнанню можна повірити в існування Бога (не заперечую того, що Він є). Завдяки інтуїції (досвіду, помноженому на знання) можна повірити, відчути присутність Бога в своєму житті. Завдяки здійсненню благородних вчинків можна перебувати в Бозі, служити Йому вірою і правдою.
Люди, які обрали для себе релігійний спосіб життя, як правило, ходять до церкви, слухають проповіді, де священики «наставляють» їх на шлях істинний. Деякі з них стають просвітленими віруючими.
Пізнають моральний сенс Вчення Ісуса Христа про світ, правду, прощення, співчуття віруючі люди намагаються чинити в побуті і в громадських місцях правильно, законослухняно, благородно. Це просвічені віруючі.
Однак в здатності думати, говорити і діяти законослухняно, є свої три висоти або три етапи становлення свідомості віруючої людини.
Низовинне, розумове мислення (гріховне) - егоїстичне, коли людина, вступивши на шлях пізнання Бога, думає лише про власну вигоду.
Моральне, розумне (без особистої користі) - мислення, наповнений елементами турботи про людей.
Три дари пізнання уготовані людині на землі: розсудком, розумом, свідомістю. 